Людина, яку всі вже списали

Нью-Йорк наприкінці 1950-х був містом контрастів. Вітрини сяяли світлом, на вулицях вирувало життя, але в окремих районах міста молодіжні банди контролювали цілі квартали. Для багатьох підлітків вулиця була школою, сім’єю і законом одночасно.

Одним із тих, кого місто майже перестало помічати, був Нікі Круз.
Він був лідером вуличної банди Mau Maus. Його ім’я асоціювалося не з церквою, освітою чи майбутнім, а з вулицею, конфліктами і страхом. Для більшості людей це була проста історія: ще один хлопець, який пішов не тією дорогою.

Але одного дня в його житті з’явився чоловік, який відмовився поставити на ньому крапку. Це був молодий проповідник Девід Вілкерсон.

Він приїхав до Нью-Йорка не тому, що мав простий рецепт для складного міста. Він вірив, що Христос має що сказати людям, яких суспільство вже перестало слухати.

Коли Вілкерсон зустрівся з Крузом, розмова не була схожа на звичайну релігійну бесіду. Круз не хотів слухати проповідника. Він не довіряв йому. Його світ був побудований на силі, недовірі та необхідності постійно захищатися.

А Вілкерсон говорив про любов Бога.

Для людини, яка звикла бачити навколо себе агресію, це могло звучати майже наївно. Але Вілкерсон продовжував приходити. У цьому і полягає одна з найважчих речей у християнській вірі: іноді ти сієш насіння, не знаючи, чи побачиш колись його плоди.

* Можна переконати себе, що людина безнадійна.
* Можна сказати: «Він сам вибрав це життя».
* Можна знайти десятки причин, чому саме цього разу краще пройти повз.
* А можна залишитися.

Ми дуже швидко оцінюємо людину за тим, що бачимо сьогодні. Бог же бачить не тільки її теперішній стан.

Згодом Круз почув звістку про Христа вже не як абстрактну релігійну ідею, а як особистий заклик до зміни життя. Він прийняв рішення слідувати за Ісусом.

Але справжня історія почалася саме після цього моменту. Бо навернення — це не магічне стирання минулого. Це початок нового шляху.

Святе письмо пише: Отож, коли хто в Христі, той нове творіння; старе минуло — ось нове постало! — 2 Коринтян 5:17

Хлопець із банди став християнином. А згодом Нікі Круз став проповідником і присвятив своє життя служінню людям, особливо молоді, яка опинилася там, де колись був він сам. Людина, яку багато хто сприймав як проблему, сама стала частиною відповіді.

І тут ця історія перестає бути просто історією одного хлопця з Нью-Йорка. Вона ставить незручне питання кожному з нас:

Кого ми вже списали?

* Можливо, це людина, яка постійно помиляється.
* Можливо, підліток, якого всі вважають важким.
* Можливо, хтось, хто багато разів обіцяв змінитися і знову повертався до старого.
* Можливо, людина, яка давно відійшла від Бога.

Ми бачимо її сьогоднішній стан — Бог бачить її майбутнє.
Саме тому Ісус так часто опинявся поруч із людьми, яких релігійне суспільство воліло не помічати. Він не виправдовував гріх, але й не дозволяв гріху стати остаточним визначенням людини.

Ісус сказав: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов покликати не праведних, а грішників до покаяння — Від Марка 2:17

У цих словах є щось дуже просте: лікар не приходить до людини, щоб принизити її за хворобу.
Він приходить, щоб допомогти їй одужати.
Так само Христос не шукає ідеальних людей. Він приходить до тих, хто усвідомлює, що потребує Його.

Якщо ви самі зараз на початку цього шляху, відкрийте сторінку «Пошук Бога: з чого почати».

Можливо, саме цього сьогодні не вистачає нашій вірі:

* Не ще однієї суперечки.
* Не ще одного ярлика.
* Не ще одного доказу того, що хтось неправий.
* А людей, які готові підійти ближче.

Бог не перестає працювати з людиною тільки тому, що ми перестали в неї вірити. Девід Вілкерсон не знав, чим закінчиться його зустріч із Нікі Крузом.
Але він зробив те, що часто є початком великих Божих історій: він повірив у можливість зміни раніше, ніж побачив саму зміну.

Людина, яку світ міг вважати безнадійною, у Божих руках може стати свідченням Його благодаті. Тому не поспішай ставити крапку в історії людини, яку Бог ще продовжує писати.

* Ми бачимо минуле — Бог бачить те, ким людина може стати в Христі.
* Ми бачимо проблему — Бог може бачити майбутнього служителя.
* Ми бачимо людину, яку хочеться уникнути — Бог може бачити людину, яку хоче врятувати.

І, можливо, це одна з найважливіших речей, які може зробити віра: не заперечувати реальність, але й не ставити крапку там, де Бог поставив кому.

Бо іноді остання сторінка людської історії виглядає зовсім не так, як перша.